Інтерв'ю з голкіпером національної збірної України, який по-справжньому став відомим у 33-річному віці.
"Коли я повернувся після хвороби в "Кубань" в 2007-му, там уже був Габулов. Я прекрасно розумів, що стояти буде Володя. Нам це дали зрозуміти, адже він в той рік потрапив у збірну, йому потрібна ігрова практика. Зіграв я тоді за сезон один матч (Володя пропускав із-за чотирьох жовтих), закінчився контракт - і пішов. Не сидіти ж на лавці в 30 років.
Був варіант поїхати в "Сибір", але тут Смолянінов запропонував поїхати в "Таврію". У той рік, виходить, я спустився на сходинку нижче. Але не бачу в цьому нічого поганого. Можна опуститися, щоб потім піднятися.
Хотілося б дуже зіграти на Євро, але як вийде ... Проте я радий, що вже увійшов в історію (відіграв на "нуль" товариський матч проти Норвегії. - прим. ред.)".
Про стосунки з партнерами по збірній:
"Шевченко - нормальний хлопець. Ніякої "зірки" у нього немає. Хоча спочатку я не те, щоб сторонився... Але зіграв начебто нормально, люди зрозуміли: не з вулиці людина прийшла, почали більше спілкуватися. Будемо сподіватися, що до чемпіонату Європи підійдемо в повній бойовій готовності. Будемо вигравати чемпіонат Європи!".